Вчитель початкових класів другої категорії, стаж роботи 10 років
Навчання в умовах здоров’язберігаючої
педагогіки передбачає передачу знань, умінь і навичок, що сприяють формуванню
уяви про здоров’язбереження та допомагають учасникам навчально-виховного
процесу охороняти та зміцнювати як своє власне здоров’я, так і здоров’я
оточуючих. Спрямованість фізичного виховання учнів на оздоровлення вимагає
вдосконалення змістового наповнення уроків фізичної культури за допомогою
впровадження елементів здоров’язберігючих технологій. А це, у свою чергу,
вимагає змін вектора з природничо-наукового на гуманістичний, що вимагає
сучасних уявлень про здоров’я як єдність організму з навколишнім середовищем.
Фахівці зазначають різні причини незадовільного рівня здоров’я сучасних
школярів, серед яких не останнє місце займає відсутність ефективної моделі
виховання свідомого та дбайливого ставлення до власного здоров’я.
Створення здоров’язберігаючого
освітнього середовища для учасників навчально-виховного процесу має базуватися
на виконанні таких функцій:
· діагностично-дослідницька
- забезпечувати мінімальне накопичення наукових знань, що необхідні для
зміцнення здоров’я та формування індивідуальної програми здорового способу
життя;
· компенсаторна-ліквідувати
прогалини в базовій освіти учнів щодо збереження та зміцнення здоров’я;
· прогностична
– попереджувати негативні прояви поведінки учнів із урахуванням їх вікових
особливостей.
У освітньому
просторі України виникло соціальне замовлення на створення необхідних
соціально-педагогічних,організаційно-методичних та кадрових умов для відпрацювання
моделей загальноосвітніх навчальних закладів, що сприяли б збереженню та
зміцненню здоров’я учнів і вчителів шляхом упровадження здоров’язберігаючих
педагогічних технологій.
Фізкультхвилинка
Необхідно
намагатися створити здоров’язберігаюче освітнє середовище – це сукупність умов
і впливів, що оточують учня; це простір і умова повноцінного життя всього
шкільного колективу. У педагогічному сенсі середовище – це життєвий простір
учня, що активно чи пасивно впливає на його свідомість, почуття,вчинки,ставлення.
Таке здоров’язбарігаюче освітнє середовище формує в учнів позитивну мотивацію
до здорового способу життя, забезпечує формування та розвиток навичок
збереження та зміцнення здоров’я. Учні повинні вдосконалювати свої фізичні
можливості та зміцнювати власне здоров’я не тільки в режимі щоденних уроків
фізичної культури, але й у різноманітних спортивних секціях.
Основні елементи
здоров’язберігаючих технологій:
· теоретичні
знання;
· формування
навичок здорового способу життя;
· ігрові
технології;
· елементи
рольового навчання(казко-терапія);
· створення
санітарно-гігієнічних умов;
· коригувальні
вправи.
Далі ми
детальніше поговоримо про впровадження деяких із них під час роботи з учнями 4
класу.
Ігрові
технології.
Загальні ознаки
гри.
1. Гра
як активна форма пізнання навколишньої діяльності. Різноманітність форм ігор
уводить дитину до сфери реальних життєвих явищ, завдяки чому дитина пізнає
якості та властивості предметів, їхнє призначення та способи використання
опановує особливості стосунків між людьми , правила і норми поведінки; пізнає
сама себе, свої можливості та здібності. Гра відкриває шляхи пізнання світу
інакше, ніж праця або навчання: уній практичне,дієве опанування дійсності
відбувається раніше, ніж здобуття знань. Інтерес дитини до гри поступово
вичерпується внаслідок засвоєння знань і умінь, що сприяє сюжету гри, появі
нових ролей та ін.
2. Гра
як свідома та цілеспрямована діяльність. Кожній грі властива значуща для дитини
мета. Навіть найпростіші ігри-дії з предметами мають певну мету. Чим меншою є
дитина, тим більш наслідувальними є її ігрові дії. Поступово зростає рівень
свідомості дітей у грі. Щоб досягти мети у грі, вони відбирають необхідні
засоби, здійснюють відповідні дії та вчинки, вступають у різноманітні стосунки
з товаришами. Діти домовляються про тему та зміст гри, розподіляють ролі,
певною мірою планують свою діяльність, що свідчить про цілеспрямований,
свідомий характер гри.
Види ігор, що я
використовую на уроках фізичного виховання у 4 класі на уроках фізичного
виховання:
· ігри
із взаємодіями(дозволяють позбутися надлишку енергії та поновити емоційний
настрій у дітей);
· ігри
з предметами;
· ігри
за чітко визначеними правилами(зазичай спортивної спрямованості яким властивий
мотив змагання);
· народні
ігри, що залучають дітей до народної мудрості, досвіду поколінь.
Найважливішим
своїм завданням вважаю виховання в учнів стійкого інтересу до заняття фізичною
культурою, спортом, зміцнення здоров’я кожної дитини, бажання і уміння
самостійно займатися фізичними вправами. Враховую фізичні можливості, поєдную виконання
загально-розвиваючих вправ, вправ із гімнастичними палицями, зі скакалкою, обручами,
м’ячами.
В учнів
молодшого шкільного віку інтенсивно розвиваються інтереси, потреби,
звички,формуються моральні та вольові якості. У цей період організовую фізичне
виховання так, щоб прищепити прагнення до занять фізкультурою,спортом. Зміцнюю
у школярів прагнення до занять
фізкультурою за допомогою стимулювання їхнього пізнавального інтересу на
кожному уроці. Крім того, систематично цілеспрямовано формую у школярів
упевненість в тому, що кожен з них стане більш спритним,сильним, витривалим,
загартованим і здоровим завдяки систематичному виконанню фізичних вправ. У процесі навчання безпосередньо
розв’язуються і завдання виховання вольових та моральних якостей. Подолання
труднощів під час виконання фізичних вправ, дії в колективних іграх,
гімнастичні перешикування, свідоме ставлення до занять фізичною
культурою,Самопідготовка, самообслуговування при підготовці місця для занять –
все це є основною умовою для виховання в
учнів таких важливих рис характеру, як дисциплінованість,
наполегливість,сміливість, почуття дружби, поваги і любові до фізичної праці,
розуміння її значення для життя і здоров’я людини.
Опановуючи під
керівництвом вчителя різні рухові дії, виконуючи складні фізичні вправи, діти
відчувають, як зростають їхня сила, швидкість та витривалість. Кожен учень
протягом навчального року має можливість взяти участь у змаганнях таких як
«Веселі старти» близько 5- 6 разів. Які
я проводжу з метою створити у класі атмосферу радості, співпереживання,
активний відпочинок, залучити до участі у святі максимальну кількість учнів,
активізувати руховий режим учнів, залучити до здорового способу життя,
активізувати рухливий режим учнів; розвивати спритність, швидкість,витривалість.
Веселі старти
Як свідчить
статистика по Україні, дані медичного огляду учнів школи, значна кількість
дітей має зараз послаблене з різних причин здоров’я. З кожним роком
збільшується кількість учнів, які за результатами медичного огляду для занять
фізкультурою, належать до спеціальної медичної групи. Значна кількість хвороб
набуває хронічних форм. Але найпоширеніші серед них у учнів початкової школи
такі як : сколіоз та плоскостопість. Для запобігання таких захворювань на
уроках фізичної культури виконую з дітьми профілактичні вправи.
Вправи на килимках
Ігри можуть
виконувати роль вправ, що підводять, по закріпленню тієї чи іншої рухової
навички, удосконалюванню або розвитку рухових якостей. У заключній частині урок
для зниження м’язової напруги й
нормалізації процесів порушення й гальмування використовують спокійні й
малорухомі ігри.
Діти віднесені
лікарем до основної групи, можуть брати участь у всіх рухливих іграх відповідно
до їх віку й підготовленості. Дітей, включених у спеціальну групу, обмежують у
рухах, незважаючи на їхнє бажання бути активними учасниками ігор. Їх
використовують у ролях,що не вимагають
великої рухливості, або скорочують їхнє перебування у грі. Не зачіпаючи
самолюбства, таких дітей залучають як помічників суддів і т. д. У той же час
необхідно пам’ятати, що ці діти особливо мають потребу в русі,і тому треба утягувати їх у посильні рухливі ігри.
Готуючись до
уроку, важливо вміти правильно підібрати гру. При цьому вчитель виходить із
конкретних умов, ураховує завдання, дозволу якого повинна сприяти намічувана
гра. Якщо гра проводиться на місцевості, учитель добре знайомить із місцевістю
й проводить умовні границі для гри.
Підготовляючи
місце й інвентар, він проводить розмітку площадки до початку гри. Лінії
кордонів для ігор намічають на відстані не ближче 3 метрів від забору, стіни
або предмета, об які дитина може поранитись. Перш ніж приступити до пояснення
гри, учасників розставляють у вихідне положення для проведення гри з таким
розрахунком, щоб під час пояснення вчитель добре бачив всіх дітей і щоб вони
добре бачили вчитель.
План проведення гри
Оповідання гри
повинно бути коротким, логічним і послідовним. Дотримуються наступного плану:
1)
назва
гри;
2)
роль
граючих і місце розміщення;
3)
хід
гри;
4)
результат
гри;
5)
правила
гри.
Для підрахунку
очок, обліку результатів гри, роздачу інвентарю (якщо потрібно) вчитель
призначає собі помічників. Завданням учителя є визначення дозування
навантаження, що зростає від емоційного стану граючого, пов’язаного зі
змаганням, з подоланням перешкод. Щоб знизити завантаженість, роблять
короткочасні перерви в грі, які використають для розбору помилок, підрахунку
очок, уточнення правил, призначення нових помічників. Після проведення гри
вчитель повідомляє результати й дає оцінку окремим гравцям,указавши на допущені
помилки.
Особливу увагу
звертають на поводження гравців з ослабленим станом здоров’я, зі зниженим
фізичним розвитком. До таких дітей ставляться більш уважно й разом з тим
прагнуть, щоб кожний з них почував себе рівним членом граючого колективу. Таким
чином, попередньо продумана й педагогічно правильно проведена підготовка до гри
сприяє кращому її проведенню.
Щоб ефективно
використати рухливі ігри на уроках по фізичній культурі для всебічного
фізичного виховання молодших школярів, їх планують на весь навчальний рік з
урахуванням завдань.
При плануванні
навчального матеріалу керуються переліком ігор відповідно до програми по
фізичній культурі. Учитель може змінити і доповнити цей перелік, виходячи з
умов роботи школи, підготовленості учнів, наявності інвентарю, устаткування
приміщення для занять, природних і кліматичних умов. У плануванні як по
чвертях, так і поурочно передбачають послідовність проходження ігрового
матеріалу і його повторення.
Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня
Відомо, що для
відпочинку учнів корисним є переключення з навчальної діяльності на фізичні
вправи, рухливі ігри,спортивні розваги. Педагогічні спостереження свідчать, що
чим досконалішою є організація основних форм фізичного виховання,тим
ефективнішим є відпочинок дітей, що спрямованій на поновлення розумової та
фізичної працездатності, загальний фізичний розвиток і успішність навчання.
Рухливі ігри на
перервах належать до фізкультурно-оздоровчої форми фізичного виховання і є
одним із компонентів рухового режиму школярів протягом навчального дня. Вони
розв'язують завдання активного відпочинку дітей після уроку,сприяють
позбавленню стомлення, підвищенню працездатності на наступних навчальних
заняттях.
Найефективнішим
іграми на перервах є ігри малої та середньої інтенсивності. Ігри великої
інтенсивності сильно збуджують дітей, а час, що відведений на перерву, є
недостатнім для поновлювальних процесів. Це, у свою чергу, знижує
працездатність учнів на початку уроку, оскільки діти не можуть швидко
переключитися на наступну навчальну діяльність.
На перерві можна
з успіхом проводити такі ігри малої інтенсивності як: “Хто підходив?”, “Знайди
предмет”,”Що змінилось?”, “Руки сусіда”, “Не упусти палицю” та ін.: середньої
інтенсивності:”Роби так, а не так”, “День і ніч”, “Шишки, жолуді, горіхи” та
ін..
Спостереження
свідчать, що діти 7-10 років мають потребу в керівництві іграми. Рухливі ігри,
що проводяться учнями самостійно, швидко дезорганізуються за відсутності
контролю керівника. У молодших школярів немає достатнього досвіду в самостійній
організації ігор і достатніх знань про рухливі ігри, тому виникає необхідність
організовувати та проводити ігри з молодшими школярами, ураховуючи їхні
інтереси та можливості. Учні грають із більшим задоволенням і емоційніше, якщо
за їхньою грою спостерігає керівник, який коригує, усуває конфлікти,
підбадьорює. Успішно та цікаво відбуваються ігри, коли їх організовують старші
школярі і беруть у них участь. Класоводи при цьому повинні здійснювати
загальний контроль за проведенням цього важливого для здоров'я учнів
фізкультурно-оздоровчого заходу.
Ігри
організовують на перервах, але доцільно проводити їх окремо з кожним класом.
Бажано це робити на відкритому повітрі та у відведеному для кожного класу
місці.
Організація
активного відпочинку на малій перерві
може здійснювати таким чином. Після дзвінка з уроку учні упорядковують свої
робочі місця, готуючи їх до наступного уроку, а решту часу беруть участь у
рухливих іграх. За 7-10хв малої перерви учні: можуть пограти в дві-три гри. Доцільно
починати з ігор середньої інтенсивності, а завершувати іграми малої
інтенсивності, цим досягається зниження фізичного та емоційного навантаження
перед початком наступного уроку.
На початку
перерви називається знайома учням гра, розподіляються ролі серед гравцями, і
діти декілька разів грають у неї. Неодмінно умовою кожної гри повинно бути
підбиття підсумків із метою, щоб учні не втратили до неї інтересу. Слід
заохочувати також самостійні спонтанні рухливі ігри дітей.
Рекомендуючи на
перерві дітям ігри, бажано уникати наказових речень, наприклад: “сьогодні ви
гратимете в...” Під час відпочинку найкраще використовувати товариську форму
спілкування, де враховується інтерес гравців, використовується форма поради,
пропонуються ігри на вибір дітей, наприклад: “У які ігри ви хочете пограти
сьогодні? ”, “Давайте пограємо в гру...” або: “Чи знаєте ви гру...? ”, “Давайте
я навчу вас гри...” тощо.
Таким чином,
активний відпочинок дітей на перервах позитивно відображається на здоров'ї та
успішності учнів.
Іншою формою
фізкультурно-оздоровчої роботи в режимі дня школи є спортивні години. Вони введені в режим школи з метою
організації активного відпочинку учнів протягом навчального дня, позбавлення
проблеми гіподинамії школярів, а також усебічного зміцнення здоров'я учнів.
У разі дефіциту
вільного часу школі з подовженим днем, коли учні можуть проявити свою рухову
активність, пасивна прогулянка не є оптимальною формою відпочинку.
Найефективнішим є активний відпочинок, що насичений фізичними вправами,
рухливими іграми, спортивними розвагами. Щоденний активний відпочинок
забезпечує молодшим школярам 40-45% добової кількості рухів.
Завдання
спортивної години специфічні: позбавлення розумового та емоційного напруження
учнів; протидія розвитку стомлення; підвищення працездатності школярів і
зміцнення їхнього здоров'я.
За результатами
досліджень, активний відпочинок, що організований на свіжому повітрі та
складається із ігор малої та середньої рухливості, позитивно впливає на
функціональний стан центральної нервової системи.
Роль гри в житті
дитини важко недооцінити. З усього розмаїття засобів фізичного виховання іграм
належить особливе місце.
Гра займає
значну частину життя людини – від дитячих років до глибокої старості. Така
незрадлива любов до обраних ще в дитинстві ігор свідчить про їх незвичайний
вплив на формування особистості, особливо на першому етапі життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар