САЄНКО ОЛЬГА ІВАНІВНА
Вчитель фізичної культури першої категорії, стаж роботи 22 роки
РОЗВИТОК ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В МОЛОДШИХ ТА СЕРЕДНІХ КЛАСАХ
Виховувати дитину успішно можливо тільки відповідними
методами, що за привабливістю приховують саме виховання і навчання. Один з таких
методів є ігровий. Через гру дитина пізнає світ та входить у світ знань,
оволодіває духовними цінностями. Гра це скарбниця людської культури, вона є
засобом відпочинку та розваг. Ігри поділяються на спортивні та рухливі, але
головною ознакою, що відрізняє більшість ігор, є свідомий характер. Перед
граючими завжди ставиться мета - виконання будь - якої кінцевого завдання гри,
тобто отримання результатів, які дозволяють самим граючим вибирати шляхи,
знаходити нові рішення в залежності від ситуації. Рухливі ігри мають виховне,
оздоровче та освітнє значення і легко доступні в житті дитини. Також рухливі
ігри покращують фізичний розвиток дітей, добре впливають на здоров'я дитини та зміцнюють нервову систему. Гра є одним з
найважливіших засобів фізичного виховання дітей молодших та середніх класів,
вона сприяє моральному, фізичному, розумовому розвитку дитини.
Під час ігор у
дітей молодшої ланки формуються різноманітні навички в основних рухах, а швидка
зміна обстановки в процесі гри привчає дитину використовувати відомі їй рухи.
Все це позитивно позначається на вдосконаленні рухових навичок. В грі дитина
відображає накопичений досвід, поглиблює та закріплює свої уявлення про життя.
Ігри розширюють коло уявлень, розвивають кмітливість, уміння аналізувати, порівнювати
бачене і робити висновки з явищ, що знаходяться в навколишньому середовищі.
Ігри виховують у дітей почуття товариства і відповідальності один за одного, а
правила гри сприяють вихованню свідомої дисципліни, витримки.
Рухливі ігри
можна проводити в будь який час року, але потрібно враховувати особливості
фізичного розвитку дитини, стан здоров'я та
складність рухів. Навантаження може дозуватися наступними прийомами:
· збільшенням або зменшенням дітей які грають;
· кількістю повторень;
· тривалість гри.
Після рухливої гри дитину необхідно відзначити. У
прохолодну погоду доцільно проводити ігри середньої рухливості. В зимовий
період найбільш доступні ігри де діти бігають та стрибають. Але щоб дитина
краще освоїла і зрозуміла гру рекомендується пояснювати показом деяких рухів.
Інтерес дітей викликає також уявна ситуація, яку вона представляє у яскравій
образній формі. Ці умови спонукають дітей знаходити нові для них рухи. Рухливі
ігри та естафети необхідно проводити на тлі позитивних емоцій учнів і це дає змогу
утримувати інтерес дитини під час багаторазового повторення вправ. У процесі
коли дитина опановує рухливі дії вона засвоює відповідну термінологію і ці
знання спрощують спілкування дітей з вчителем та дозволяють учням користуватися
спортивною літературою і розуміти її. Дітям молодшого віку надзвичайно
подобається імітаційні рухи, вони вдало повторюють рухи домашніх тварин,
птахів. Під час проведення шкільних спортивних заходів потрібно залучати
батьків. Батьки дивляться, аналізують, порівнюють, що дитина вміє виконувати,
що знає, яка вона в колективі та в чому потребує допомоги батьків. У наш час
дуже великого поширення набули дитячі рухливі ігри та естафети, завдяки їм у
дітей формуються такі риси, як кмітливість та стриманість, розвиваються сила,
гнучкість та витривалість. Особливо це стосується естафет з елементами
стрибків, які більш притаманні дітям молодших класів і завжди викликають
зацікавлення.
Естафети - захоплюючий вид командних змагань. Естафети
можна проводити на спортивних майданчиках, у спортивному залі, на стадіоні.
Вони не потребують особливої підготовки (ані самих учасників, ані місць
їхнього проведення). Перед початком естафети учитель оголошує її умови та
завдання. У процесі гри дитина самостійно виконує завдання на окремому відрізку
дистанції і прагне перемоги обігнавши суперника. Естафети виховують почуття
колективізму, товариськості, відповідальності за успіх команди.
Підбір рухливих ігор для учнів 5-11 класів на розвиток швидкості, координації, уваги.
Гра віддавна становила невід'ємну частину життя
людини, використовувалася з метою виховання й фізичного розвитку підростаючого
покоління. Час змінював гру, щось забувалося, щось виникало знову, але
відмовитися від гри неможливо, тому що не можна знищити живу потребу в грі.
Змінюються умови гри, уводяться у звичну канву ігор нові сюжети, що відбивають
свій час, але незмінно залишається тяга людей до гри, особливо рухливій, де
можна перевірити й показати свою сміливість, спритність, швидкість і силу.
Ігрова діяльність ставиться до числа потреб,
обумовлених самою природою людини, потреба в тренуванні м'язів і внутрішніх
органів, потреба спілкування, одержання зовнішньої інформації. Ні акселерація,
про яку останнім часом так багато говорять, ні обмеження, пов'язані з ростом
міст, не можуть применшити значення гри.
Часом здавалося, що на гру зазіхає спорт, що бурхливо
розвивається, утягують все нові маси дітей і підлітків. Але цього не відбулося
й не могло відбутися, тому що спорт і гру ріднить той самий початок-змагання.
Вони розвиваються паралельними шляхами, що тісно зближаються між собою. Недарма
багато вчителів фізкультури й тренери успішно використають ігровий метод у
спортивній підготовці.
Важливий і ще один момент. Ігри, що включають у
тренування, нерідко виступають як модель формування певного психологічного
стереотипу, оскільки вправи в них закріплюються й удосконалюються в умовах
ігровою змагальної діяльності. Це важливо для майбутнього учасника змагань по
окремих видах і багатоборству.
Вплив рухливих ігор на
організм людини в різному віці.
Рухливі ігри в першу чергу служать завданням фізичної
підготовки й удосконалюванню елементів спортивної техніки, а також вихованню
рішучості, волі й інших важливих якостей.
Середній шкільний вік (5-7 класи) характеризується
зростаючою стійкістю організму стосовно прояву фізичних зусиль. Різко
підвищуються функціональні можливості, зникають неощадливі рухи, що вимагають
зайвої витрати сил, що дозволяє хлопцям брати участь в іграх з великою
інтенсивністю й відносною тривалістю рухових дій. Прикладом можуть служити гри
“Кругова гилка” , “Стрибок за стрибком” й ін. У цьому віці міцніє
кістково-зв'язковий апарат, продовжує розвиватися м'язова система. Діти,
особливо хлопчики, люблять ігри, де переважно розвивається сила. Хлопчики мають
деяку перевагу перед дівчинками в іграх з бігцем на швидкість, з метанням на
дальність й у мету. Тому в ряді ігор дівчинки не можуть вступати в єдиноборство
із хлопчиками. Їх залучають до гри з ритмічними рухами, елементами рівноваги,
хоча в більшій частині командних ігор дівчинки й хлопчики грають спільно.
Сюжети рухливих ігор для дітей середнього шкільного
віку символічні і умовні, але діють відповідно до правил і з повною віддачею
сил («Захист зміцнення», «Охорона перебіжок», «Перестрілка»).
Учні 1О-12 років прагнуть прилучитися до спорту,
успішно виконують основні технічні прийоми гри до баскетболу, футболу,
захоплюються рухливими іграми з досить складними руховими завданнями. Для них
більшу групу становлять ігри з бігцем і подоланням перешкод, що рухаються, з
метанням, більше тривалими силовими напругами (зустрічні й лінійні естафети,
«Пятнашки маршем», «Снайпери», «Сильний кидок», «Стрибок за стрибком й ін.).
У цьому віці формується й зміцнює вольова сфера,
яскравіше проявляються такі якості, як сміливість, самостійність, рішучість й
ініціатива. Діти можуть зосередитися на декількох умовах гри, здійснювати
контроль над виконанням цілої групи правил. Тому можна використати командні
ігри, де учасники вступають у безпосереднє зіткнення із супротивником
(«Боротьба за м'яч», «Сильне й спритні», «Перетягання через рису» й ін.).
Організовуючи ігри, керівник прагне розвивати
самостійність дітей, нерідко надаючи їм право самим вибирати що проводити,
розподілятися по командах, установлювати план дій у грі. Разом з тим діти не
завжди правильно розбираються, у якому співвідношенні перебувають самостійність
і дисциплінованість, активність і витримка, сміливість й обережність. Рухливі
ігри з великим фізичним і психічним навантаженням нерідко викликають спалах
різкості, нетерплячості. Керівник повинен пам'ятати про цьому, не допускаючи
зайвого порушення й напруги.
Підлітковий вік (7-9 класи) умовно називають так тому,
що в дітей 13-15 років спостерігаються особливо інтенсивний розвиток і
перебудова всього організму, У заняттях фізичними вправами й рухливими іграми
знаходять висвітлення багато особливостей цього перехідного віку, що знаменує
перетворення хлопчика в юнака, дівчинки - у дівчину. Посилено росте кісткова система
(особливо трубчастої кістки), у зв'язку із чим діти особливо додають у росту.
Продовжує розвиватися й м'язова система (збільшується маса м'язів й їхня сила),
хоча вона ще відстає від загального росту тіла. Хлопчиків цього віку особливо
залучають ігри з елементами силової боротьби: «Виштовхування з кола»,
«Перетягання каната», двобої в парах.
Після більших фізичних навантажень пульс у цьому віці
порівняно швидко відновлюється, і це свідчить про те, що серцево-судинна система
добре пристосовується до ігор з відносно тривалими руховими діями безперервного
характеру ( “ М'яч капітана “, ” Боротьба у квадратах “, “Скакуни” й ін.).
Ускладнення розумової діяльності, продиктована віком й
умовами навчання, визначає й мотиви поводження. Більше логічне мислення
дозволяє проявляти в іграх все більшу самостійність, здатність до узагальнень й
абстрактного мислення. Більше розвинена пам'ять і здатність до прояву стійкої
уваги дають можливість запам'ятовувати численні правила ігор, найбільш доцільні
ігрові прийоми й дії. Звичайно підлітки вже мають досвід участі в спортивних
змаганнях і багатьох рухливих іграх, тому в складні за формою й змістом іграх
вони вміло використають раніше придбані рухові вміння й навички, що нерідко проявляються
в нових сполученнях і комбінаціях. Учасники ігор борються за перемогу своєї
команди при сполученні єдиноборства, взаєморозуміння й виторгу. У цьому віці
активно розвиваються почуття довге, дружби.
ДО 14-15 років закінчується розвиток рухового аналізатора,
що сприяє поліпшенню координації, точності й економічності рухів. Тому значне
місце в іграх приділяється прояву спритності, швидкісно-силових якостей.
РУХЛИВІ ІГРИ НА УРОКАХ ФІЗИЧНРЇ КУЛЬТУРИ
Таким чином, головний зміст рухливих ігор в 7-8 класах
становить дії з м'ячем, стрибками, лазенням й перелазенням, метання в мету,
опір силою, орієнтування в просторі, біг з подоланням перешкод. Правила в іграх
більше складні, дозвіл ігрових конфліктів жадає від учасників досить розвинених
вольових якостей, тактичного мислення. Багато ігор характеризуються яскраво
вираженим змагальним початком, містять елементи спортивної техніки й тактики:
“У чотири стійки”, палка з перешкодами, ігри підготовчі до баскетболу,
волейболу й властиво спортивні ігри із трохи полегшеними правилами й скороченим
регламентом часу - міні-баскетбол, міні-гандбол, міні-футбол. Не тільки в
спортивних, але й у рухливих іграх для окремих гравців або груп нерідко
встановлюються особливі ролі (капітан команди, що нападає, захисник і т.д.). У зв'язку
з тим, що дівчинки уступають хлопчикам в іграх, що вимагає прояви
швидкісно-силових якостей, уміння діяти з м'ячем, складні командні ігри краще
проводити роздільно. Якщо ж ігри проводяться спільно, що грають завжди бувають
зацікавлені в тім, щоб у кожну команду входила однакова кількість хлопчиків і
дівчинок.
У підлітковому віці закінчується формування характеру,
але разом з тим фізіологічна перебудова організму ускладнює діяльність нервової
системи, що нерідко виражається в порушенні врівноваженості, загостренні
почуття самолюбства й ін. Тому керувати іграми потрібно з особливим тактом,
витримкою, умінням, сполучаючи ці якості з вимогливістю, умінням уникати
конфліктних ситуацій.
У роботі зі школярами 9-10 класів (15-I7років) можуть
бути використані ігри учнів попередньої вікової групи. Однак вони повинні бути
ускладнені в змісті підвищення вимог до точності виконання тих або інших
технічних прийомів. У старшокласників широке застосування можуть знайти ігри й
всі ігрові форми сюжетно-конфліктного характеру без зіткнення й із зіткненням
суперників, конкурси, ігрові вправи. Застосування знаходять також естафети, у
яких дії виконуються в парах (волейбольні, баскетбольні передачі, перенесення
товариша й ін.).
Рухливі ігри на уроках фізичної культури використовують
для вирішення освітніх, виховних й оздоровчих завдань відповідно до вимог
програми. Їх включають в усі частини уроку. У підготовчій частині перевагу
віддають таким іграм, які розвивають швидкість і сприяють мобілізації уваги
учнів. Основна частина уроку включає гри, що складаються з декількох елементів.
Правильний підбір рухливих
ігор
Ігри можуть виконувати роль вправ, що підводять, по
закріпленню тієї або іншої рухової навички, удосконалюванню або розвитку
рухових якостей. У заключній частині уроку для зниження м'язової напруги й
нормалізації процесів порушення й гальмування використають спокійні й
малорухомі ігри.
Діти, віднесені лікарем до основної групи, можуть
брати участь у всіх рухливих іграх відповідно до їх віку й підготовленості. Дітей,
включених у спеціальну групу, обмежують у рухах, незважаючи на їхнє бажання
бути активними учасниками ігор. Їх використають у ролях, що не вимагають
великої рухливості, або скорочують їхнє перебування в грі. Не зачіпаючи
самолюбства, таких дітей залучають як помічників суддів, лічильників окулярів і
т.д. У той же час необхідно пам'ятати, що ці діти особливо мають потребу в
русі, і тому треба утягувати їх у посильні рухливі ігри.
Готуючись до уроку, важливо вміти правильно підібрати
гру. При цьому вчитель виходить із конкретних умов, ураховує завдання, дозволу
якого повинна сприяти намічувана гра. Якщо гра проводиться на місцевості,
учитель заздалегідь добре знайомить із місцевістю й позначає умовні границі для
гри.
Підготовляючи місце й інвентар, він проводить розмітку
площадки до початку гри. Це важливо в тих випадках, коли розмітка вимагає
багато часу, як, наприклад, в іграх, перехідних до спортивного. Якщо ж розмітка
площадки не складна, її можна зробити одночасно з поясненням змісту гри.
Лінії кордонів для ігор намічають на відстані не
ближче З м. від забору, стіни або предмета, об які діти можуть поранитись. Це
особливо важливо в іграх з перебіжками. Перш ніж приступитися до пояснення гри,
учасників розставляють у вихідне положення для проведення гри з таким
розрахунком, щоб під час пояснення вчитель добре бачив всіх дітей і щоб вони
добре бачили вчителя.
План проведення гри
Оповідання гри повинно бути коротким, логічним і
послідовним. Дотримуються наступного плану:
1) назва гри;
2) роль граючих і місце розміщення;
З) хід гри;
4) результат гри;
5) правила гри.
Для кращого засвоєння гри оповідання супроводжують
показом деяких найбільш важливих ігрових моментів. Багато ігор носять командний
характер. Правильно розподілити учасників по двох або декількох командах
завдання нескладна, але дуже важлива. Гра стає нецікавої, якщо одна команда
сильніше.
Існує кілька способів поділу на команди:
а) за розрахунками номерів, тобто коли однакові номери
становлять одну команду;
б) по призначенню декількох капітанів (по числу
команд), які по черзі вибирають собі гравців;
в) по призначенню вчителя;
г) за домовленістю самих граючих.
Для підрахунку очок, обліку результатів гри, роздачі
інвентарю вчитель призначає собі помічників. Завданням учителя є визначення
дозування навантаження, що зростає від емоційного стану граючого, пов'язаного
зі змаганням, з подоланням перешкод. Щоб знизити навантаження, роблять
короткочасні перерви в грі, які використають для розбору помилок, підрахунку
очок, уточнення правил, призначення нових помічників. Після проведення гри
вчитель повідомляє результати й дає оцінку окремим гравцям, указавши на
допущені помилки.
Особливу увагу обертають на поводження гравців з
ослабленим станом здоров'я, зі зниженим фізичним розвитком. До таких дітей
ставляться більш уважно й разом з тим прагнуть, щоб кожний з них почував себе
рівним членом граючого колективу. Таким чином, попередньо продумана й
педагогічно правильно проведена підготовка до гри сприяє кращому її проведенню.
Щоб ефективно використати рухливі ігри на уроках по
фізичній культурі для всебічного фізичного виховання школярів, їх планують на
весь навчальний рік з урахуванням завдань, що коштують перед класом у кожній
чверті навчального року.
При плануванні навчального матеріалу керуються
переліком ігор відповідно до програми по фізичній культурі. Учитель може
змінити й доповнити цей перелік, виходячи з умов роботи школи, підготовленості
учнів, наявності інвентарю, устаткування, приміщення для занять, природних і
кліматичних умов. У плануванні як по чвертях, так і поурочно передбачають
послідовність проходження ігрового матеріалу і його повторення.
Висновки
Рухливі ігри сполучаються з гімнастикою, легкою
атлетикою, спортивними іграми, заняттями плаванням. Число годин на ігри в
уроках визначено програмою. Можливі деякі відступи залежно від умов роботи.
Рухливі ігри на уроках фізичної культури плануються на весь навчальний рік з
урахуванням сезону й завдань, поставлених у кожній навчальній чверті. Методика
проведення рухливих ігор на уроках фізкультури підкоряється загальним вимогам,
але має й свою специфіку, що пов'язана з необхідністю зберегти певну щільність
уроку. Це диктує оперативність, чітку продуманість методичних прийомів,
необхідність домагатися, щоб всі діти, беручи участь в іграх, одержували
приблизно рівне навантаження. Учитель повинен створити умови для активної
участі в грі всіх що займаються, щоб зберегти в дітей інтерес до гри й бажання
пограти наступного разу.
Питання організації рухливих ігор, вивчення їхнього
змісту й методики проведення включаються в навчальні плани підвищення
кваліфікації курсів і семінарів для вчителів фізичної культури.
Рухливі ігри застосовуються з певними педагогічними
цілями, спрямованими на формування й розвиток рухових умінь, навичок й якостей,
із завданнями забезпечення фізичного навантаження й різнобічного впливу на
організм що займаються.
Немає коментарів:
Дописати коментар